Формирование Расходов Бюджета На Социальное Обеспечение

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання формування видатків бюджету на соціальне.забезпечення. Метою дослідження є розкриття сутності видатків бюджету на соціальне забезпечення. Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний,порівняльний, факторний методи, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Результати роботи. Розкрито сутність видатків бюджету в частині фінансування видатків соціального спрямування. Проаналізовано розвиток фінансування соціального захисту населення, як системи фінансових відносин. Розкрито особливості формування видатків бюджету на потреби соціального захисту населення в умовах трансформації економіки. Визначено, що еволюція суспільного розвитку та фінансових відносин привели до виокремлення соціального захисту населення у вагому фінансову складову, що стала одним із дієвих інструментів стимулювання людського капіталу. Основною метою її реалізації є забезпечення довгострокової макроекономічної та соціальної стабільності в державі. Удосконалення системи соціального захисту населення мають супроводжуватися структурними змінами в бюджетно-податковій політиці, інституційним удосконаленням механізмів державного управління, підвищенням якісного рівня прогнозування соціально-економічного розвитку суспільства на середньострокову перспективу. На даний час важливим є поглиблення теоретико-методологічних засад фінансового забезпечення системи соціального захисту населення як складової регуляторного механізму фінансової політики країни, що надасть змогу посилити взаємозв’язок фінансового регулювання із динамікою соціально-економічного розвитку. Галузь застосування результатів роботи. Бюджет. Видатки бюджету на соціальний захист населення. Висновки. Однією із передумов сталого розвитку суспільства є створення ефективної системи фінансового забезпечення соціального захисту населення, яку доцільно розглядати як процес реалізації регуляторного механізму фінансової політики країни, що передбачає формування та використання фінансових ресурсів на цілі соціального захисту населення з урахуванням тенденцій соціально-економічного розвитку країни. Фінансова спроможність та збалансованість є вагомими складовими системи соціального забезпечення, яка має комплексний характер та передбачає надання громадянам гарантованого державою мінімуму соціальних послуг. Забезпечення умов для підвищення рівня добробуту населення потребує формування та реалізації виваженої та послідовної фінансово-бюджетної політики держави. З метою підвищення рівня бюджетної результативності в частині фінансування галузей соціальної сфери необхідним є упорядкування переліку та кількості соціальних пільг, використання інструментарію надання адресної соціальної допомоги, оптимізація соціальної інфраструктури відповідно до особливостей та потреб територіальних громад. Удосконалення системи соціального захисту населення має супроводжуватись подальшим розвитком інституційних та методологічних засад планування видатків системи соціального захисту, формуванням показників забезпечення соціальних послуг.Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы формирования расходов бюджета на социальное обеспечение. Целью исследования является раскрытие сущности расходов бюджета на социальное обеспечение. Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурный, сравнительный, факторный методы, что позволило реализовать концептуальное единство исследования. Результаты роботы. Раскрыта сущность расходов государственного бюджета в части финансирования расходов социальной направленности. Проанализировано развитие социальной защиты населения, как системы финансовых отношений. Раскрыты особенности формирования расходов бюджета на нужды социальной защиты населения в условиях трансформации экономики. Определено, что эволюция общественного развития и финансовых отношений привели к выделению социальной защиты населения в весомую финансовую составляющую, которая стала одним из действенных инструментов стимулирования развития человеческого капитала. Основной целью реализации является обеспечение долгосрочной макроэкономической и социальной стабильности в государстве. Совершенствование системы социальной защиты населения должны сопровождаться структурными изменениями в бюджетно-налоговой политике, институциональным усовершенствованием механизмов государственного управления, повышением качественного уровня прогнозирования социально-экономического развития общества на среднесрочную перспективу. В настоящее время важным является углубление теоретико-методологических основ финансового обеспечения системы социальной защиты населения как составляющей регуляторного механизма финансовой политики страны, позволит усилить взаимосвязь финансового регулирования с динамикой социально-экономического развития. Область применения результатов работы. Государственный бюджет. Расходы бюджета в части финансирования системы социальной защиты населения. Выводы. Одной из предпосылок устойчивого развития общества является создание эффективной системы финансового обеспечения социальной защиты населения, которую целесообразно рассматривать как процесс реализации регуляторного механизма финансовой политики страны, предусматривает формирование и использование финансовых ресурсов на цели социальной защиты населения с учетом тенденций социально-экономического развития страны. Финансовая состоятельность и сбалансированность являются весомыми составляющими системы социального обеспечения, которая имеет комплексный характер и предусматривает предоставление гражданам гарантированного государством минимума социальных услуг. Обеспечение условий для повышения уровня благосостояния населения требует формирования и реализации взвешенной и последовательной финансово-бюджетной политики государства. С целью повышения уровня бюджетной результативности в части финансирования отраслей социальной сферы необходимо упорядочения перечня и количества социальных льгот, использование инструментария предоставления адресной социальной помощи, оптимизация социальной инфраструктуры в соответствии с особенностями и потребностями территориальных общин. Совершенствование системы социальной защиты населения должно сопровождаться дальнейшим развитием институциональных и методологических основ планирования расходов системы социальной защиты, формированием показателей обеспечения социальных услуг.