Развитие Государственного Финансового Контроля В Украине

Предмет дослідження сукупність теоретичних та практичних питань суті та еволюції контролю і реформування державного фінансового контролю в Україні.Мета роботи на основі ретроспективного аналізу практики та розкриття теоретичних засад становлення та розвитку системи державного фінансового контролю виявити напрями його модернізації в Україні.Метод і методологія проведення роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи: ретроспективного аналізу, порівняння, наукової абстракції та ін. Результати роботи на основі ретроспективного аналізу практики та теоретичних засад становлення та розвитку системи державного фінансового контролю виявлено недоліки чинної методології фінансового контролю в Україні та запропоновано напрями його подальшої модернізації.Галузь застосування результатів -теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані у процесі удосконаленнясистеми державного фінансового контролю в Україні. Висновки. В руслі сучасних економічних реформ (децентралізації бюджетних відносин, розширення бюджетних прав місцевих органів влади і надання самостійності в бюджетних повноваженнях регіонам та органам місцевого самоврядування) контрольна функція господарського механізму, а відтак і фінансового контролю отримує істотний імпульс подальшого розвитку. Позитивний результат від цих реформ може бути досягнутий на основі повноцінної демократизації суспільних відносин та дієвої системи фінансового контролю, функціонуючої на засадах міжнародного права, зафіксованих у положеннях Лімської декларації. Згідно із ними державний фінансовий контроль, аудит та громадський контроль мають охоплювати усі ланки фінансових відносин. Це потребує критичної оцінки чинних моделей контролю, внесення належних змін у механізм зовнішнього і внутрішнього контролю, запровадження відповідальності за забезпечення суспільного прогресу не лише підконтрольних об’єктів, а насамперед суб’єктів контролю за раціональним і високо результативним використанням усього продуктивного потенціалу країни за критерієм забезпечення гідного рівня життя населення.Предмет исследования совокупность теоретических и практических вопросов сущности, эволюции контроля и реформирования государственного финансового контроля в Украине.Цель работы на основе ретроспективного анализа практики и раскрытия теоретических основ становления и развития системы государственного финансового контроля выявить направления его модернизации в Украине.Метод и методология проведения работы использованы общенаучные и специальные методы: ретроспективного анализа, сравнения, научной абстракции и др. Результаты работы на основе ретроспективного анализа практики и теоретических основ становления и развития системы государственного финансового контроля выявлены недостатки действующей методологии финансового контроля в Украине и предложены направления его дальнейшей модернизации.Область применения результатов теоретические и практические результаты исследования могут быть использованы в процессе совершенствования системы государственного финансового контроля в Украине. Выводы. В русле современных экономических реформ (децентрализации бюджетных отношений, расширение бюджетных прав местных органов власти и предоставления самостоятельности в бюджетных полномочиях регионам и органам местного самоуправления) контрольная функция хозяйственного механизма, а затем и финансового контроля получает существенный импульс дальнейшего развития. Положительный результат от этих реформ может быть достигнут на основе полноценной демократизации общественных отношений и эффективной системы финансового контроля, функционирующей на основе международного права, зафиксированных в положениях Лимской декларации. Согласно им государственный финансовый контроль, аудит и общественный контроль должны охватывать все звенья финансовых отношений. Это требует критической оценки действующих моделей контроля, внесения надлежащих изменений в механизм внешнего и внутреннего контроля, введение ответственности за обеспечение общественного прогресса не только подконтрольных объектов, а прежде всего субъектов контроля за рациональным и высоко результативным использованием всего производительного потенциала страны по критерию достойного уровня жизни населения.