Мониторинг Социально-Экономических Процессов Для Принятия Управленческих Решений С Использованием Больших Данных

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають методи та підходи що використовуються для моніторингу соціально-економічних процесів в умовах інформаційного суспільства. Мета роботи. Метою дослідження є аналіз існуючих підходів до визначення моніторингу та врахування сучасних засобів і технологій, які використовуються для моніторингу соціально-економічних процесів та явищ з використанням неструктурованих даних. Методи та методологія дослідження. Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні праці зарубіжних і вітчизняних учених. Застосовано метод системного аналізу, індукції та дедукції тощо. Результати роботи. В роботі проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття моніторинг. Визначено правила підготовки до проведення моніторингу та описано етапи його проведення. Особлива увага приділена моніторингу як підсистемі управління та загальному підходу до визначення його елементів. Розглянуто роль моніторингу та актуальність використання сучасних методів та підходів у дослідженні соціально-економічних процесів і явищ. Розкрито основні тенденції використання великих даних та проаналізовано перспективи та переваги їх використання. Узагальнено, що впровадження технології великих даних дозволяє зменшити витрати, оптимізувати час, обґрунтувати прийняття бізнес-рішень тощо. Використання аналітики дозволяє створити ефективну систему управління фінансовими потоками з метою підвищення результативності діяльності підприємств. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в таких галузях наукових знань як бізнес аналітика, контролінг, аналітичні методи стратегічного управління, інформаційні технології аналізу даних. Це дозволить не тільки зменшити витрати на апаратне забезпечення, але й дасть можливість для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Висновки. Розглядаючи поняття "моніторинг" з різних точок зору можна з упевненістю говорити про його неоднозначність та складність. Різні наукові сфери використовують моніторинг як інструмент для своїх досліджень, вкладаючи в це поняття своє тлумачення. Ключовим фактором при аналізі даного поняття є об’єкт моніторингу та його мета, що визначають структуру його системи, підходи та методи, які при цьому використовуються. Застосовування традиційних методів доцільне, лише за умови невеликих обсягів інформації, що аналізуються. Завдяки тому, що вподобання та вимоги споживача до товарів та послуг швидко змінюються, а глобалізація ринків все більше впливає на економічні процеси виникла необхідність системи яка б не тільки враховувала побажання на етапі розробки стратегій розвитку, але й максимально знижувала ймовірність фінансових втрат, швидко адаптуючись до нових викликів зовнішнього середовища. Це завдання може реалізувати тільки комплексне застосування системи моніторингу соціально-економічних процесів і явищ із використанням великих даних з метою прийняття ефективних управлінських рішень.Предмет исследования. Предметом исследования выступают методы и подходы, которые используются для мониторинга социально-экономических процессов в условиях информационного общества. Цель работы. Целью исследования является анализ существующих подходов к определению мониторинга и учета современных средств и технологий, которые используются для мониторинга социально-экономических процессов и явлений с использованием неструктурированных данных. Методы и методология исследования. Методологическую и теоретическую основу исследования составляют фундаментальные труды зарубежных и отечественных ученых. Применен метод системного анализа, индукции и дедукции и др. Результаты работы. В работе проанализированы теоретические подходы к определению понятия мониторинг. Определены правила подготовки к проведению мониторинга и описаны этапы его проведения. Особое внимание уделено мониторингу как подсистеме управления и общему подходу к определению его элементов. Рассмотрена роль мониторинга и актуальность использования современных методов и подходов в исследовании социально-экономических процессов и явлений. Раскрыты основные тенденции использования больших данных и проанализированы перспективы и преимущества их использования. Обобщено, что внедрение технологии больших данных позволяет уменьшить затраты, оптимизировать время, обосновать принятия бизнес-решений и тому подобное. Использование аналитики позволяет создать эффективную систему управления финансовыми потоками с целью повышения результативности деятельности предприятий. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы в таких отраслях научных знаний как бизнес аналитика, контроллинг, аналитические методы стратегического управления, информационные технологии анализа данных. Это позволит не только сократить расходы на аппаратное обеспечение, но и даст возможность для принятия обоснованных управленческих решений. Выводы. Рассматривая понятие "мониторинг" с разных точек зрения можно с уверенностью говорить о его неоднозначность и сложность. Различные научные сферы используют мониторинг как инструмент для своих исследований, вкладывая в это понятие свое толкование. Ключевым фактором при анализе данного понятия является объект мониторинга и его цель, определяющие структуру его системы, подходы и методы, которые при этом используются. Применение традиционных методов целесообразно лишь при условии небольших объемов информации, которые анализируются. Благодаря тому, что вкусы и требования потребителя к товарам и услугам быстро меняются, а глобализация рынков все больше влияет на экономические процессы возникла необходимость системы, которая бы не только учитывала пожелания на этапе разработки стратегий развития, но и максимально снижала вероятность финансовых потерь, быстро адаптируясь к новым вызовам внешней среды. Эта задача может реализоваться в случае только комплексного применения системы мониторинга социально-экономических процессов и явлений с использованием больших данных для принятия эффективных управленческих решений.