Author
Abstract
Предмет дослідження статті теоретико-методологічні та прикладні аспекти розробки та впровадження монетарних рецептів антикризової політики в Україні як складової глобалізаційних процесів. Мета статті висвітлити сутність монетарних рецептів антикризової політики в Україні (що формуються під впливом зовнішнього кредитування МВФ), обґрунтувати переваги застосування монетарних рецептів антикризової політики та очікувані ризики, що виникають внаслідок їх запровадження з огляду на перспективи відродження економічного зростання національної економіки в умовах глобалізації. Методологія. Використано загальнонаукові методи досліджень, у т.ч.: метод історичного та логічного в процесі аналізу чинників, що впливають на дефіцит державного бюджету та обумовлюють дестабілізацію макроекономічної ситуації в Україні; абстрактного та конкретного в процесі визначення впливу монетарних рецептів на стабілізацію національної грошової одиниці гривні. Синергетичний підхід дозволяє висвітлити системний, комплексний взаємозв’язок між антикризовими заходами економічної політики та соціально-економічними наслідками їх застосування в Україні в умовах глобалізації. Результати роботи. Монетарні рецепти антикризової політики в Україні запроваджуються в контексті реалізації програми кредитування МВФ EFF (Extended Fund Facility). Особлива увага приділяється антикризовим заходам, зорієнтованим на мінімізацію дефіциту державного бюджету та поповнення золотовалютних резервів країни задля стабілізації фінансової системи та національної грошової одиниці гривні. Серед позитивних очікуваних наслідків запровадження монетарних рецептів структурна модифікація національного господарства, залучення іноземних інвесторів, активізація розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, зростання самозайнятості населення. Серед першочергових реформ стабілізація роботи банківського сектору. Розглянуто вплив «санації» банківської системи на підвищення її стійкості та пожвавлення кредитування (у першу чергу довгострокового), що має позитивно позначитись на виході національної економіки з кризового стану. Серед ризиків, що виникають внаслідок запровадження монетарних рецептів антикризової політики недооцінка негативного впливу на реформи в Україні такого явища як «бідність працюючого населення» та заморожування заробітної плати працівників бюджетної сфери. Ці процеси можуть спричинити збільшення бюджетних витрат (субсидії, виплати по безробіттю), обумовити «згортання» економічної активності малого та середнього бізнесу, що обслуговує внутрішній ринок України. «Бідність працюючого населення» може активізувати процеси трудової міграції, у т.ч. виїзд молоді з України, що у довгостроковому часовому періоді вкрай негативно позначиться на економічному розвитку країни. «Шокові» заходи щодо зростання комунальних тарифів для населення (як складова монетарних рецептів антикризової політики) мають супроводжуватись реформуванням енергетичного сектору та сфери ЖКГ на засадах енергозаощадження та підвищення енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики. Такі реформи сприятимуть переходу національної економіки до моделі сталого економічного зростання. Галузь застосування результатів. Міжнародні економічні відносини; державне регулювання економіки; макроекономіка. Висновки. На короткостроковому часовому періоді першочергове запровадження в Україні монетарних рецептів антикризової політики є доцільним, оскільки в основі макроекономічної стабілізації має бути стабільна національна грошова одиниця (гривня) та збалансований державний бюджет. На довгостроковому часовому періоді монетарна політика має стати фінансовим підґрунтям для відродження економічної активності та розвитку підприємництва, залучення інвестицій (як національних, так і іноземних) до конкурентних сфер та галузей національного господарства, що стане підґрунтям зростання конкурентоспроможності України у глобальній світовій економіці.Предмет исследования статьи теоретико-методологические и прикладные аспекты разработки и внедрения монетарных рецептов антикризисной политики на Украине як составляющей процессов глобализации. Цель статьи выявить сущность монетарных рецептов антикризисной политики на Украине (формирующихся под влиянием кредитования МВФ), обосновать преимущества внедрения монетарных рецептов антикризисной политики и ожидаемые риски, возникающие вследствие ее реализации с учетом перспектив возрождения экономического роста национальной экономики в условиях глобализации. Методология. Использованы общенаучные методы исследований, в т.ч.: метод исторического и логического в процессе анализа факторов, влияющих на дефицит государственного бюджета и обуславливающих дестабилизацию макроэкономической ситуации на Украине; абстрактного и конкретного в процессе определения влияния монетарных рекомендаций на стабилизацию национальной денежной единицы гривны. Синергетический подход позволяет выявить системную, комплексную взаимосвязь между антикризисными мерами экономической политики и социально-экономическими последствиями их применения на Украине в условиях глобализации. Результаты работы. Монетарные рецепты антикризисной политики на Украине внедряются в контексте реализации программы кредитования МВФ EFF (Extended Fund Facility). Особое внимание уделяется антикризисным мерам, ориентированным на минимизацию дефицита государственного бюджета и пополнение золотовалютных резервов страны для стабилизации финансовой системы и национальной денежной единицы гривны. Среди позитивных ожидаемых последствий внедрения монетарных рецептов структурная модернизация национальной экономики, привлечение иностранных инвесторов, активизация развития предпринимательства, малого и среднего бизнеса, увеличение самозанятости населения. Среди первостепенных реформ стабилизация работы банковского сектора. Рассмотрено влияние «санации» банковской системы на повышение ее устойчивости и стимулирование кредитования (в первую очередь долгосрочного), что позитивно отразится на выходе национальной экономики из кризисного состояния. Среди рисков, возникающих вследствие реализации монетарных рецептов антикризисной политики недооценка негативного влияния на украинские реформы такого явления как «бедность работающего населения» и «замораживание» заработной платы работников бюджетной сферы. Эти процессы могут привести к увеличению бюджетных расходов (субсидий, выплат по безработице), стать причиной «сворачивания» экономической активности малого и среднего бизнеса, обслуживающего внутренний рынок Украины. «Бедность работающего населения» активизирует процессы трудовой миграции, в т.ч. выезд молодежи за пределы Украины, что в долгосрочном периоде крайне негативно отразится на экономическом развитии страны. «Шоковые» меры, связанные с ростом коммунальных тарифов для населения (как составляющая монетарных рецептов антикризисной политики) должны сопровождаться реформированием энергетического сектора и сферы ЖКХ на принципах энергосбережения и повышения энергоэффективности, развития возобновляемой энергетики. Такие реформы содействуют переходу национальной экономики к модели устойчивого экономического роста. Сфера использования результатов. Международные экономические отношения; государственное регулирование экономики; макроэкономика. Выводы. В краткосрочном периоде первоочередная реализация на Украине монетарных рецептов антикризисной политики целесообразна, поскольку в основе макроэкономической стабилизации должна находиться стабильная национальная денежная единица (гривна) и сбалансированный государственный бюджет. В долгосрочном периоде монетарная политика может стать финансовой основой для возрождения экономической активности и развития предпринимательства, привлечения инвестиций (как национальных, так и иностранных) в конкурентные сферы и отрасли национального хозяйства, что сформирует фундамент для повышения конкурентоспособности Украины в глобальной мировой экономике.
Suggested Citation
Біла С.О., 2015.
"Монетарные Рецепты Антикризисной Политики На Украине Как Составляющая Глобализационных Процессов,"
Экономический вестник университета. Сборник научных трудов ученых и аспирантов, CyberLeninka;Государственное высшее учебное заведение «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды», issue 25-1, pages 84-90.
Handle:
RePEc:scn:032862:15980008
Download full text from publisher
Corrections
All material on this site has been provided by the respective publishers and authors. You can help correct errors and omissions. When requesting a correction, please mention this item's handle: RePEc:scn:032862:15980008. See general information about how to correct material in RePEc.
If you have authored this item and are not yet registered with RePEc, we encourage you to do it here. This allows to link your profile to this item. It also allows you to accept potential citations to this item that we are uncertain about.
We have no bibliographic references for this item. You can help adding them by using this form .
If you know of missing items citing this one, you can help us creating those links by adding the relevant references in the same way as above, for each refering item. If you are a registered author of this item, you may also want to check the "citations" tab in your RePEc Author Service profile, as there may be some citations waiting for confirmation.
For technical questions regarding this item, or to correct its authors, title, abstract, bibliographic or download information, contact: CyberLeninka (email available below). General contact details of provider: http://cyberleninka.ru/ .
Please note that corrections may take a couple of weeks to filter through
the various RePEc services.