ОЦІНЮВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ: ПІДХОДИ І ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ // Evaluation of labour potential: approaches and practice use

There are currently circulation of scientific methods for assessing the employment potential can only partially satisfy business, because the results obtained do not provide accurate estimates in quantitative and value terms and for the most part serve to compare their own capabilities against the backdrop of the competitive environment. The long list of quantitative indicators and qualitative characteristics of persons from the economically active population in its totality and determine labor potential, is not a sufficient level of assessment to make important management decisions. Mostly more accurate is the so-called relative (comparative) evaluation, which enable relatively weighted to take steps in business. A new approach to the evaluation of labor potential based on qualificational, personal, physiological and motivational potential for practical use at the micro level is shown in this article. This approach enhances the impact assessment of external and internal factors in the formation of labor potential and working out organizational and methodical approaches and mechanisms of its development. Відомі на сьогодні в науковому обігу методи оцінювання трудового потенціалу лише частково можуть задовольнити бізнес, адже отримувані результати не дають точних оцінок у кількісному та вартісному вимірах і в своїй більшості слугують для порівняння власних можливостей на тлі конкурентного середовища. З огляду на великий перелік кількісних показників і якісних характеристик осіб з кількості економічно активного населення, які у своїй сукупності і обумовлюють трудовий потенціал, наразі не є достатнім рівень його оцінювання для прийняття важливих управлінських рішень. У своїй більшості точнішими є так звані відносні (порівняльні) оцінки, що дають можливість приймати відносно зважені кроки в бізнесі. В даній роботі запропоновано новий підхід до оцінювання трудового потенціалу з урахуванням освітньо-кваліфікаційного, особистісного, психофізіологічного та мотиваційного потенціалів для практики використання на мікрорівні. Він, порівняно з іншими, розширює можливості оцінювання впливу зовнішніх і внутрішніх факторів під час формування трудового потенціалу та відпрацювання організаційно-методичних підходів і механізмів його розвитку.