ІДЕЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ В ПЛОЩИНІ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПОШУКІВ ПРЕДСТАВНИКІВ СОЦІАЛЬНОГО НАПРЯМКУ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. // Institutionalism ideas in the plane of methodological search of representatives of a social trend in economic thought of Ukraine in late XIX - early XX century

Methodological approaches of members of social economic thought inUkraineat the turn of the XIX-XX centuries have much in common with traditional institutionalism, but are not well studied in the plane of institutional analysis. The article reveals the influence of neoclassical methodology on improvement in research methods of Ukrainian scientists in institutional environment of economic life. The emphasis is placed on important evolutionary aspects in theoretical heritage of the historical school adherent V.Levytskyi, representative of pluralist sociology M.Kovalevskyi, «legal Marxist» M.Tugan-Baranovskyi in the plane of their methodological approaches transformation.In the plane of clarifying the ideas of institutionalism of the social direction representatives, the emphasis is made on the impact of Methodenstreit on V.Levytskyi’s research and methodology relationship of the scientist with O.Cont and J.S. Mill; M.Kovalevskyi’s establishment of demographic factor as a criterion of economic development periodization and the importance of analyzing the formal and informal institutions to improve economic public policy; aspiration of M.Tugan-Baranovskyi to expand neoclassical understanding of the economic theory subject in the created synthetic theory of value involving institutional components into it.Methodological achievements of the «marginal revolution» promoted the review of methodological approaches of representatives of a social trend in economic thought ofUkrainein late XIX - early XX century. In particular, V.Levitskyi wanted to synthesize the theoretical conclusions of the neoclassical doctrine with conceptual approach of the German historical school based on the concept of social statics and dynamics. M.Kovalevskyi avoided deductive generalizations, using historical and comparative method which bound him with representatives of the German historical school and traditional institutionalism. Under the influence of neoclassics’ achievements he directed his analysis from sociology to economics, which is fully consistent with the methodological foundations of early institutionalism. Tugan-Baranovskyi under the influence of neoclassics understood the limitations of the Marxism theoretical foundations and its practical function. The neoclassical theory of marginal utility led the scientist’s attempts to adapt Marxism to conditions of a neoclassical methodology by creating a synthetic theory of value.Evolutionary and organic components of methodology of social direction representatives and anthropocentrism became an important basis for the institutional analysis of economic phenomena and processes. Noteworthy is stating by V.Levitskyi and M.Kovalevskyi the problem of implementing institutions and their compliance with social and economic structure of society. Методологічні підходи представників соціального напрямку в економічній думці України на зламі ХІХ–ХХ ст. мають багато спільних рис з традиційним інституціоналізмом, але недостатньо вивчені у площині інституційного аналізу. У статті з’ясовується вплив неокласичної методології на вдосконалення методів дослідження українськими вченими інституційного середовища господарського життя. Наголос зроблено на важливих еволюційних аспектах у теоретичних спадщинах прихильника історичної школи В.Левитського, представника плюралістичної соціології М. Ковалевського, «легального марксиста» М.Туган-Барановського у площині трансформації їх методологічних підходів. У площині з’ясування ідей інституціоналізму у представників соціального напрямку підкреслено вплив Methodenstreit на дослідження В.Левитського та методологічний зв’язок вченого з О.Контом та Дж.С. Міллем; встановлення М.Ковалевським демографічного фактора критерієм періодизації господарського розвитку та важливість аналізу формальних та неформальних інституцій для вдосконалення державної економічної політики; прагнення М.Туган-Барановського розширити неокласичне розуміння предмета економічної науки у створеній ним синтетичній теорії цінності, залучивши до цього інституційні складові.Методологічні здобутки «маргіналістичної революції» сприяли перегляду методологічних підходів представниками соціального напрямку в економічній думці України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Зокрема, В.Левитський прагнув синтезувати теоретичні висновки вчення неокласиків з концептуальним підходом німецької історичної школи на основі концепції соціальної статики та динаміки. М.Ковалевський уникав дедуктивних узагальнень, використовуючи історико-порівняльний метод, який його споріднював з представниками німецької історичної школи та традиційним інституціоналізмом. Під впливом досягнень неокласиків він скерував свій аналіз від соціології до економіки, що повністю відповідає методологічним засадам раннього інституціоналізму. Що ж до М.Туган-Барановського, то він під впливом неокласиків зрозумів обмеженість теоретичних основ марксизму і його практичної функції. Неокласична теорія граничної корисності обумовила намагання вченого адаптувати марксизм до умов нової методології неокласиків через створення синтетичної теорії цінності.Еволюційні та органічні складові методології представників соціального напрямку та антропоцентризм стали важливою основою для інституційного аналізу господарських явищ і процесів. Заслуговує уваги постановка В.Левитським та М.Ковалевським проблеми імплементації інституцій, їх відповідності соціально-економічній структурі суспільства.